сіножатний

СІНОЖА́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до сіно́жа́ть.

В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (з наук. літ.);

// Відведений для косіння трави на сіно.

Сіножатні ділянки;

// Признач. для косіння трави на сіно.

Погрожуючи сіножатною косою, Смерть, проте, не вбила Климка зразу (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіножатний — сіножа́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сіножатний — -а, -е. Прикм. до сіножать. || Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки. || Признач. для косіння трави на сіно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сіножатний — СІНОЖА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сіножа́ть. В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (Хлібороб Укр., 5, 1971, 27); // Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки; // Признач. для косіння трави на сіно. Словник української мови в 11 томах