сіножатний
СІНОЖА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сіножа́ть.
В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (Хлібороб Укр., 5, 1971, 27);
// Відведений для косіння трави на сіно.
Сіножатні ділянки;
// Признач. для косіння трави на сіно.
Погрожуючи сіножатною косою, Смерть, проте, не вбила Климка зразу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 229).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіножатний — сіножа́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- сіножатний — СІНОЖА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сіно́жа́ть. В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (з наук. літ.); // Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки; // Признач. для косіння трави на сіно. Словник української мови у 20 томах
- сіножатний — -а, -е. Прикм. до сіножать. || Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки. || Признач. для косіння трави на сіно. Великий тлумачний словник сучасної мови