сіножатка

СІНОЖА́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що сіножа́ть 2.

Куплю тобі хатку, Іще й сіножатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок! (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 145);

Скаже було Хома: — Семене, вийди завтра на мою сіножатку підтяти там троха трави, твоя вже покошена! — Та чому не вийти? Вийду! — говорю (Фр., І, 1955, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіножатка — сіножа́тка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сіножатка — СІНОЖА́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що сіно́жа́ть 2. Куплю тобі хатку, Іще й сіножатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок! (І. Котляревський); Скаже було Хома: – Семене, вийди завтра на мою сіножатку підтяти там троха трави, твоя вже покошена! – Та чому не вийти? Вийду! – говорю (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. сіножатка — -и, ж., рідко. Те саме, що сіножать 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіножатка — Сіножатка, -ки ж. = сіножать. Маркев. 45. Куплю тобі хатку, іще й сіножатку. Котл. Н. П. 351. Словник української мови Грінченка