1. Словник української мови в 11 томах

сіножаття

СІНОЖА́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що сіножа́ть 2.

На незорюваних пасовищах і сіножаттях треба рішуче боротися проти ховрахів, які найбільше пошкоджують ці угіддя (Вісник АН, 11, 1953, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіножаття — сіножа́ття іменник середнього роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. сіножаття — СІНОЖА́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що сіно́жа́ть 2. На незорюваних пасовищах і сіножаттях треба рішуче боротися проти ховрахів, які найбільше пошкоджують ці угіддя (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сіножаття — -я, с., рідко. Те саме, що сіножать 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіножаття — Сіножаття, -тя с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287. Словник української мови Грінченка