сірчанка
СІРЧА́НКА, и, ж., розм.
Сірчана кислота.
[Майстер (нагодився):] Чого тобі, агітаторко? (Обійняв її за плечі). [Зубченко:] Без інтервенції, будь ласка. Так мені ваша жінка ще й очі заллє сірчанкою... (І. Микитенко);
– Соню, допоможи! Ой, що ж мені робити! Пече... Сірчанкою облила мене Віра (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сірчанка — сірча́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- сірчанка — -и, ж., розм. Сірчана кислота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сірчанка — СІРЧА́НКА, и, ж., розм. Сірчана кислота. [Майстер (нагодився):] Чого тобі, агітаторко? (Обійняв її за плечі). [Зубченко:] Без інтервенції, будь ласка. Так мені ваша жінка ще й очі заллє сірчанкою… (Мик., І, 1957, 31). Словник української мови в 11 томах