1. Словник української мови у 20 томах

січ

СІЧ¹, і, ж. (з великої літери).

Організація українського козацтва у XVI–XVIII ст.

Казав іноді Мирон, згадуючи давнє: – .. Ой, не так колись було в нас, у Січі, у нашому козацькому краї! (Панас Мирний);

Билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких він слухав, .. будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал (М. Коцюбинський);

В ті часи Січ постійного місця не мала, а пересувалася в залежності від обставин. В тисяча шістсот сорок сьомому році вона містилася на Микитиному Розі (П. Панч);

// Місце розташування цієї організації.

Січ нагадувала велике городище, обведене частоколом, а від річки до річки тягся ще й глибокий рів (П. Панч);

Бульба пробирався далі тісною вулицею, що була захаращена майстрами .. і людьми всіх націй, які наповнювали передмістя Січі, що скидалося на ярмарок (О. Довженко).

(1) Запоро́зька (Запорі́зька) Січ:

а) організація українського козацтва, яка склалася в середині XVI ст. у пониззі Дніпра за порогами.

– Я луччу [кращу] кару знаю, Ось як богинь я укараю: Пошлю вас в Запорозьку Січ; Там ваших каверз не вважають, Жінок там на тютюн міняють (І. Котляревський);

– Від козаків ми походимо. Як погромила Катерина Січ Запорозьку, одному з куренів було визначено оці місця під поселення. – Оленчук закурив, замислився (О. Гончар);

б) місце розташування цієї організації.

Жовнір приніс вино в здоровому олив'яному жбанові, а потім подав срібні недорогі кубки і поставив на столі закуску на олив'яних тарілках. Ті олив'яні тарілки пригадували столи в монастирських трапезах або на Запорозькій Січі (І. Нечуй-Левицький).

СІЧ², і, ж., іст. (з малої літери).

Окремий городок, що входив до складу козацької організації в XVI–XVIII ст.

СІЧ³, і, ж., рідко (з малої літери).

Те саме, що сі́ча.

За містом січ кривава Аж до вечора тривала (І. Франко);

– За Харків, – читали, – жорстока йде січ... – Указ – нагородження список – читали (І. Нехода).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Січ — Січ іменник жіночого роду організація козацтва Орфографічний словник української мови
  2. січ — (січ) ІСТ. містечко, (Запорізька Січ) Запоріжжя, Низ, Низове братство, кн. козацька <�запорізька> вольниця Словник синонімів Караванського
  3. січ — див. бій; перешкода; укріплення Словник синонімів Вусика
  4. Січ — I -і, ж. (з великої літери): Запорізька (Запорозька) Січ — а) організація українського козацтва, яка склалася в середині 16 ст. у пониззі Дніпра за порогами; б) місце розташування цієї організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. січ — січ → сіць Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. Січ — I див. Запорозька Січ та Задунайська Січ II спортивне протипожежне товариство в Галичині, а також на Буковині, Закарпатті та в укр. діаспорі, засноване 1900 К. Трильовським; стало гол. базою формування Укр. січових стрільців 1914; заборонене пол. владою 1924; спадкоємцем С. став Луг. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Січ — Січ, Сі́чі, Сі́ччю. Січ Запоро́зька Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. січ — СІЧ¹, і, ж. (з великої літери). Організація українського козацтва у XVI — XVIII ст. Казав іноді Мирон, згадуючи давнє: — ..Ой, не так колись було в нас, у Січі, у нашому козацькому краї!... Словник української мови в 11 томах
  9. Січ — Січ, -чі ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько. Словник української мови Грінченка