1. Словник української мови у 20 томах

січення

СІ́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. сікти́ 1.

Щоб охоронити назавсігди [назавжди] од них кордона того краю, козаки заради сталого перебування понаробили укріплення, або редути, названими засіками від січення дерев, на огорожі уживаних (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. січення — сі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. січення — -я, с. Дія за знач. сікти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови