січеник
СІЧЕ́НИК, а, ч.
Страва з посіченого м'яса, яке підсмажують, надаючи круглої або довгастої форми.
Дуже багато страв готують з посіченого м'яса – січеники, смаженики, галушки та ін (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- січеник — січе́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- січеник — -а, ч. Страва з посіченого м'яса, яке підсмажують, надаючи йому круглої або довгастої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- січеник — КОТЛЕ́ТА (харчовий виріб довгастої або круглої форми перев. з перемеленого чи посіченого м'яса або риби), СІЧЕ́НИК, КАРТОПЛЯ́НИК (такий виріб з вареної товченої картоплі); ШНІ́ЦЕЛЬ (тонка відбивна або посічена). Словник синонімів української мови
- січеник — Січе́ник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- січеник — СІЧЕ́НИК, а, ч. Страва з посіченого м’яса, яке підсмажують, надаючи круглої або довгастої форми. Дуже багато страв готують з посіченого м’яса — січеники, смаженики, галушки та ін. (Укр. страви, 1957, 131). Словник української мови в 11 томах