1. Словник української мови в 11 томах

січеник

СІЧЕ́НИК, а, ч. Страва з посіченого м’яса, яке підсмажують, надаючи круглої або довгастої форми.

Дуже багато страв готують з посіченого м’яса — січеники, смаженики, галушки та ін. (Укр. страви, 1957, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. січеник — січе́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. січеник — СІЧЕ́НИК, а, ч. Страва з посіченого м'яса, яке підсмажують, надаючи круглої або довгастої форми. Дуже багато страв готують з посіченого м'яса – січеники, смаженики, галушки та ін (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. січеник — -а, ч. Страва з посіченого м'яса, яке підсмажують, надаючи йому круглої або довгастої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. січеник — КОТЛЕ́ТА (харчовий виріб довгастої або круглої форми перев. з перемеленого чи посіченого м'яса або риби), СІЧЕ́НИК, КАРТОПЛЯ́НИК (такий виріб з вареної товченої картоплі); ШНІ́ЦЕЛЬ (тонка відбивна або посічена). Словник синонімів української мови
  5. січеник — Січе́ник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)