сіянка
СІ́ЯНКА, и, ж.
1. Рослина, що вирощується сіянням насіння (на відміну від саджанки).
Цибуля – культура дворічна. Для врожаю ріпки спочатку треба мати сіянку, котра здебільшого вирощується в спеціалізованих господарствах (з газ.);
Бачу, як мати шарує, як підгортає, як прополює, прочищає цибулю-сіянку (Є. Гуцало).
2. Час весняної сівби.
Тут і весна саме – парує земля, сіянка підійшла (А. Головко).
3. розм. Просіяне борошно.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіянка — сі́янка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сіянка — -и, ж. 1》 Рослина, що вирощується сіянням насіння (на відміну від саджанки). 2》 Час весняної сівби. 3》 розм. Просіяне борошно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіянка — Молоде дерево або кущ, вирощені з насіння; використовується для вирощування саджанця як підщепа. Універсальний словник-енциклопедія
- сіянка — СІ́ЯНКА, и, ж. 1. Рослина, що вирощується сіянням насіння (на відміну від саджанки). Цибуля — культура дворічна. Для врожаю ріпки спочатку треба мати сіянку, котра здебільшого вирощується в спеціалізованих господарствах (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
- сіянка — Сіянка, -ки ж. 1) Время посѣва. 2) = сіянець. Вас. 203. Се тютюн сіянка, а то сажанка. Лохв. у. Словник української мови Грінченка