1. Словник української мови в 11 томах

сіянка

СІ́ЯНКА, и, ж.

1. Рослина, що вирощується сіянням насіння (на відміну від саджанки).

Цибуля — культура дворічна. Для врожаю ріпки спочатку треба мати сіянку, котра здебільшого вирощується в спеціалізованих господарствах (Рад. Укр., 1.II 1969, 3);

Бачу, як мати шарує, як підгортає, як прополює, прочищає цибулю-сіянку (Гуц., З горіха.., 1967, 144).

2. Час весняної сівби.

Тут і весна саме — парує земля, сіянка підійшла (Головко, II, 1957, 217).

3. розм. Просіяне борошно.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіянка — сі́янка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сіянка — -и, ж. 1》 Рослина, що вирощується сіянням насіння (на відміну від саджанки). 2》 Час весняної сівби. 3》 розм. Просіяне борошно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сіянка — СІ́ЯНКА, и, ж. 1. Рослина, що вирощується сіянням насіння (на відміну від саджанки). Цибуля – культура дворічна. Для врожаю ріпки спочатку треба мати сіянку, котра здебільшого вирощується в спеціалізованих господарствах (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. сіянка — Молоде дерево або кущ, вирощені з насіння; використовується для вирощування саджанця як підщепа. Універсальний словник-енциклопедія
  5. сіянка — Сіянка, -ки ж. 1) Время посѣва. 2) = сіянець. Вас. 203. Се тютюн сіянка, а то сажанка. Лохв. у. Словник української мови Грінченка