1. Словник української мови у 20 томах

табельник

ТА́БЕЛЬНИК, а, ч.

Працівник підприємства, установи, який веде облік виходу на роботу та закінчення роботи за табелем (у 2 знач.).

Він три дні не виходив на роботу. Отож йому кортіло заглянути в табель, – чи не пройшли, часом, ці три дні непомітними для табельника (С. Добровольський);

Він зайшов до контори, але там сидів сам табельник Ефроїм Гумілевський, що виводив якісь підсумки в книзі й зосереджено ляскав рахівницями (М. Івченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табельник — та́бельник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. табельник — Числяр Словник чужослів Павло Штепа
  3. табельник — -а, ч. Працівник підприємства, установи, який веде облік виходу на роботу та закінчення роботи за табелем (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. табельник — ТА́БЕЛЬНИК, а, ч. Працівник підприємства, установи, який веде облік виходу на роботу та закінчення роботи за табелем (у 2 знач.). Він три дні не виходив на роботу. Отож йому кортіло заглянути в табель, — чи не пройшли, часом, ці три дні непомітними для табельника (Добр., Тече річка.., 1961, 279). Словник української мови в 11 томах