табельниця
ТА́БЕЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до та́бельник.
Іван поклав картку на місце, щоб табельниці її одмітили, потім зайшов у цех (В. Кучер);
Вона учителювала в вечірній школі, а вдень працювала табельницею на шахті (Ю. Смолич);
Молода, підкреслено акуратна табельниця, поклавши на стіл перед собою білі руки, сказала, що завкадрами в конторі немає (А. Хорунжий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- табельниця — та́бельниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- табельниця — -і. Жін. до табельник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- табельниця — ТА́БЕЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до та́бельник. Іван поклав картку на місце, щоб табельниці її одмітили, потім зайшов у цех (Кучер, Трудна любов, 1960, 393). Словник української мови в 11 томах