табурка
ТАБУ́РКА, и, ж., заст.
Спеціальне накриття над возом, що захищає від дощу і сонця.
У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, щоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- табурка — И, ж. Табуретка, стільчик. Це ще що за слово «табурка»? — А так, по приколу. Словник сучасного українського сленгу
- табурка — -и, ж., діал. Верх повозу, будка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- табурка — Табурка, -ки ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка