табурка

табу́рка

-и, ж., діал.

Верх повозу, будка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табурка — ТАБУ́РКА, и, ж., заст. Спеціальне накриття над возом, що захищає від дощу і сонця. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, щоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  2. табурка — И, ж. Табуретка, стільчик. Це ще що за слово «табурка»? — А так, по приколу. Словник сучасного українського сленгу
  3. табурка — Табурка, -ки ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка