тайстра

ТА́ЙСТРА, и, ж., діал.

Гуцульська шкіряна торбина прямокутної, квадратної чи округлої форми, яку носять через плече.

Харчі гарненько склала [Парасочка] в писану тайстру, додала чистий шматок сала і, як зачало розвиднятися, пустила чоловіка в дорогу (В. Стефаник);

І в кожного, навіть у дітей, через плече писана тайстра (В. Кучер);

Він [І. Франко] бачив, як на пагорбі крутому Селянський син згинався, як Микула; А другий, тайстру взявши, йшов із дому В Америку чужу (Л. Забашта);

При виготовленні верет, бесагів, тайстр, рідше ліжників, комбінували часом конопляну пряжу з вовняною (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тайстра — Та́йстра: — торба [13] Словник з творів Івана Франка
  2. тайстра — та́йстра іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. тайстра — -и, ж., зах. Гуцульська торбина, яку носять через плече. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тайстра — ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т. Словник синонімів української мови
  5. тайстра — ТА́ЙСТРА, и, ж., діал. Гуцульська торбина, яку носять через плече. Харчі гарненько склала [Парасочка] в писану тайстру, додала чистий шматок сала і, як зачало розвиднятися, пустила чоловіка в дорогу (Стеф. Словник української мови в 11 томах
  6. тайстра — Тайстра, -ри ж. Сумка, котомка. Kolb. І. 69. ум. тайстерка, тайстронька, тайстрочка. Словник української мови Грінченка