такий-то

ТАКИ́Й-ТО, така́-то, таке́-то, займ. означ.

1. Уживається замість слова, що означає якість, властивість і т. ін. предмета, явища; ось який.

Бо вдовиного, бачиш, сина В прийом громада повезла. Такі-то темнії діла Творяться нишком на сім світі! (Т. Шевченко);

– Здалось мені, ніби посеред поля могила; на могилі стоїть панна, а од панни сяє, як од сонця. Такий-то був мені сон..! (П. Куліш);

[Руфін:] Такі-то “добрі римські громадяни” колись наш Рим до згуби доведуть! (Леся Українка).

2. Указує на високий ступінь вияву ознаки, властивості, якості, стану когось, чогось.

Ранок такий-то тихий та ясний придався: ні вітрець не війне, ні хмарка не збіжиться (Марко Вовчок);

Він [лікар] каже, що се річ [істерія] не така-то страшна, хоч і загайна (Леся Українка);

// Указує на надзвичайність, особливість когось, чогось.

Старий Якименко оженив сина, та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати! (Марко Вовчок).

3. Уживається замість конкретного означення, яке не називається з тієї або іншої причини.

Брянський нерідко саме так і висловлюється: – Знищення такої-то групи противника в тім-то переліску було проведено рішуче, точно (О. Гончар);

– Прокурор не буде з ними демократію розводити, – хвалився Пилип .. – Він одразу заведе діло номер такий-то (В. Кучер);

// у знач. ім. таки́-то, тако́го-то, ч. Уживається замість імені чи прізвища особи, яких не називають з тієї або іншої причини.

Посипались запитання, вигуки, сміх і знову розпитування. – А як той? А той? А чи живий такий-то? (О. Довженко);

Мені незручно виходити, самому взявши собі слово, отак без усякого належного повідомлення, що слово, мовляв надається такому-то й такому-то (Б. Антоненко-Давидович);

Він так і доповів, що “мобілізований такий-то на ваш виклик з'явився” (Григорій Тютюнник).