так-так

ТАК-ТА́К¹, част. ствердж.

Уживається для підсилення ствердження чогось.

– Меласю! – обернувсь до жінки. – От нам зятьок! Лесю, от жених тобі під пару, так-так! (П. Куліш);

– Всіх перебиваєш, не даєш людині закінчити думку .. Помовч. Так не можна. Потім ти хвалькуватий, так-так. Хвалькуватий і грубий з людьми (О. Довженко).

ТАК-ТА́К², ТІК-ТА́К, ТІК-ТІ́К, виг.

Звуконаслідування, що відтворює рівномірне, розмірене постукування, перев. тікання годинника.

Прикладали [жінки] годинника до вуха і слухали незрозуміле їм “тік-тік” (І. Багмут);

Маятник стінного годинника повільно, розмірено одбивав секунди – тік-тік... (А. Головко);

Щоб не бачити очей людей, супутником котрих він виявився не з власної охоти, найпеерш вирішив послухати Дзигаря: тік-так, так, так... (Г. Колісник);

Годинник вистукував на стіні, наче одинокий кінь серед тихої ночі вибивав копитами по кам'яному бруку: “Так-так, так-так” (М. Томчаній).