так-сяк

ТАК-СЯ́К, присл., розм.

1. З великими труднощами, ледве, насилу; сяк-так, якось.

Так-сяк скінчив [Абібула] науку, був уже майстром (М. Коцюбинський);

Поки мати Марусина жива була, – вони так-сяк господарювали, а вже як вона вмерла.., то тоді господарство зовсім занепало (Б. Грінченко);

– Тут і душу простудиш, – зітхнула мати й подивилась на мене. – Ми ще так-сяк перемучимось. А як дитина? (М. Стельмах);

Доросле то ще так-сяк теліпається, а молоде зовсім припало до землі (В. Винниченко).

2. Абияк, погано, як-небудь.

Розглядаю папір. В кінці – незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: “Дувид Волинський” (С. Васильченко);

Мені здається, що до людей, які працюють так-сяк, ледарюють, роблять брак, слід ставитись як до розкрадачів нашого багатства (з газ.);

Як негарно чути слова, про те, що син бешкетник, що вчиться він так-сяк (П. Автомонов);

Так-сяк мали доглянути озимі, а на землях, відведених під ярові, планувалося висадити яблуні (Б. Харчук).

3. Не дуже успішно, по-різному.

Так-сяк утішити когось.

4. у знач. присудк. сл. Допусти́мо, можна.

– В домі такої страшної людини їсти ще так-сяк, а пити... Звідки я знаю, що ти в калганівку отрути, не підсипав (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me