так

ТАК.

I. присл.

1. Означає спосіб дії; таким чином, таким способом.

– А от мені [Цуцику] – хоч і довіку б так... Живу у горницях, на килимах качаюсь (Л. Глібов);

На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав – цей сліпий дід (Ю. Яновський);

Так велика кількість словосполучень, різних за семантикою та структурою, потрапляє в усне мовлення з писемних стилів (з наук.-попул. літ.);

// Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні способу дії.

Про те, що діялось на Украйні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко);

Клянусь боротись до загину так, як боролися батьки (В. Сосюра);

// Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному порівняльному реченні.

Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник);

// Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні часу.

Мати як зачула його [сина] голос, так прожога і кинулась до його в хату (Панас Мирний);

Як тільки літо, так я й в дорогу! (Леся Українка);

// Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні умови.

Як роблять укупі, так не болить у пупі (Номис);

// Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в додатковому підрядному реченні.

Часто буває так, що мені мало 24 годин на добу (М. Коцюбинський);

[Кічунов:] На жаль, світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань... (О. Довженко);

// Подібно до того, як раніше.

Отак-то, ляше, друже, брате. Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели, А ми б і досі так жили (Т. Шевченко);

Наче нічого не одмінилось за цей короткий час, а чогось очі не так дивились і думки були не ті (М. Коцюбинський);

Все так же над озером мріє калина, де юність моя протекла (В. Сосюра);

// Таким чином, як сказано далі.

А розсудимо ще й так: за гріхи наші постигла нас кара божа? Еге! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Мар'янівщани кохалися у волах, а не в конях: конем так – поїхати куди, прогулятися, а волом – робити (Панас Мирний);

// Уживається для зв'язку з попереднім, підсумовуючи його зміст і виражаючи ставлення мовця до висловленого.

Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, .. так з передвіка було і так воно буде довіку (Леся Українка);

Ні, треба змінить олівець на перо, так буде міцніше (В. Сосюра);

// Уживається перед обставиною, яка уточнює його значення.

Річка Біла неширока. Он через неї перекинулися кладочки, позв'язувані де вірьовкою, де перевеслом, а де й так – просто жмутом трави (Г. Хоткевич);

// Як належить, як має бути, як треба (звичайно з запереченням).

Прийду було її [панночку] вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!.. Заплітаю коси – не так! Знов розплітую та заплітаю, – знов не так! (Марко Вовчок);

– Козак-то козак, тільки чуб не так, – кинув Іскра (Д. Мордовець);

– Їжте, їжте, Левку, не сумлівайтеся [сумнівайтеся], – припрошує Сердючиха. – Може, щось у нас не так, то вибачайте (М. Стельмах).

2. У такому стані, вигляді й т. ін., як є, без змін.

Так, з побитими вікнами, стояла вона [хата] на край села пусткою (Панас Мирний);

Він затулив вуха і так лежав, аж поки не заснув (М. Коцюбинський);

Слово “маятник”, я думаю, можна так залишить, бо корінь сього слова український (Леся Українка);

Про себе одне знала, що як не судилося їй життя щасливе, то буде вже так (А. Головко).

3. У такій мірі, до такого ступеня; настільки.

І до кінця свого живоття Джеря йшов проти панів..: так вони багато нашкодили йому (І. Нечуй-Левицький);

Тим-то Франка так цінить, так дорожить тим святим непокоєм, що живе в душі благородних натур і не дає їм заснути (М. Коцюбинський);

Я завтра їду в Україну, Яку покинув так давно (О. Гончар);

// Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні міри та ступеня.

Він моря так уже боявся, Що на богів не полагався [покладався] І батькові не довіряв (І. Котляревський);

Так притьмом забаглося Семенові вчитися, що бідний хлопець не міг дочекати, аж поки сонечко закотиться за обрій (М. Коцюбинський);

Ненависть воюючих була такою великою, незліченні маси обох сторін так пристрасно жадали загибелі одна одній, убитих було так багато, що смерть часом ніби відмовлялась приймати загиблих (О. Довженко);

// заст. У знач. такий уживається після означення та вказує на ступінь вияву якості.

Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав: “Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?” (П. Гулак-Артемовський).

4. Без наслідків, даремно.

Певне, [лікарі] назначать яку-небудь довжелезну курацію, а може, знов у ліжко покладуть на довгий час, а вже мені так не минеться! (Леся Українка);

// Безплатно, даром, без винагороди.

– Піду завтра до Грицька .. Коли йому не продам [хліб], то хоч так віддам... – Тю-тю! Та ти краще мені так віддай, – каже Лушня (Панас Мирний).

5. Без застосування спеціальних засобів, без особливих зусиль.

[Острожин:] Що вам? Помогти що-небудь? [Орест:] Ні, ні, так пройде (Леся Українка).

6. Без певної мети, потреби; без причини, без наміру.

Все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь... (Т. Шевченко);

[Прочанин:] А ти, мій сину, єрусалимський? [Чоловік:] Ні... (Поспішно). Єрусалимський! авжеж!.. Хіба, ти думаєш, я звідки? [Прочанин:] Та я не думаю нічого. Так от спитав собі... (Леся Українка);

// Уживається як коротка відповідь, коли немає можливості чи бажання точно й повно відповісти на питання.

– Чому ти не вчишся, дочко? – пита він її. – Не хочу, – одказала, почервонівши, Явдоха. – Чому? – Так (Панас Мирний);

// Уживається перед іншою обставиною, що уточнює його зміст.

Під тином Півень, біля хати, Знічев'я смітник розгрібав.., – Наїдку не було, а так – аби клювати (Л. Глібов);

Вони садили виноград... а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (М. Коцюбинський);

// Випадково, не навмисне.

Почав [Василь] збивати бовдур. Розмахнутися було ніяк .. Та й гуку не хотів великого робити, бо, може, сторожі недалеко або так хто почує (Г. Хоткевич).

7. Указує на відсутність того, про що йшла мова раніше.

У мого батька було три стодоли: в одній був мак, друга була так, а в третій миша з розуму зійшла, що їжі не знайшла (прислів'я);

Кому смак, а кому й так (прислів'я).

II. част.

1. ствердж. Уживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища; виражає згоду на якусь дію або ствердження раніше висловленого; за значенням близька до слів: авжеж, справді; протилежне ні.

Вона .. почала пригадувати, де вона, що з нею... Це ж її хата? Так, її... (Панас Мирний);

[Руфін:] Ти знов була сьогодня [сьогодні] в катакомбах?.. [Прісцілла:] Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка);

– Як ви про мене вгадали?.. – Що з училища? – Так (О. Гончар);

// Уживається як підтвердження думок співрозмовника, згоди з ним; правильно, справедливо.

[Сотник:] Ні, трохи треба підождать. Воно б то так! та от що, брате: Літа́ не ждуть! літа́ летять (Т. Шевченко);

[Аецій Панса:] Тепер усе дрібніше стало в світі. [Руфін:] Либонь що так! Дрібніша стала й мірка, якою міряють і честь, і цноту (Леся Українка);

– Ото, пане-товаришу комісар, як хочете, то повім, як було, – починав він .. – Товаришу, без “пане”, – поправляє його Костюченко і посміхається. – А так, так (Григорій Тютюнник);

// Уживається для виділення окремого слова чи групи слів з метою виразнішого їх підтвердження.

Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! – Геть думи сумні! (Леся Українка);

// Уживається для вираження підсумку роздумів з приводу чогось; справді.

Так ти [Т. Шевченко] живеш у наші дні, Ти з нами в праці і в борні (М. Рильський);

// Уживається на початку речення, яким продовжується перервана розмова.

Так ото слухай, скінчу вже в двох словах: По оглядинах царського двірка подались ми назад у монастир (М. Коцюбинський);

– Сідай, Семеновичу. Я зараз, – і звернувся до Діденка. – Так я вас слухаю (А. Головко);

// Уживається в значенні: нічого особливого у відповіді на запитання.

[Прісцилла:] Ви про що там змагалися? [Руфін:] Та так, пуста розмова, ти не турбуйся... (Леся Українка);

// Уживається в значенні еквівалента слова, словосполуки чи цілого речення як відповідь на запитання.

[Любов:] Значить, недавно приїхали? [Милевський:] Сьогодні рано. [Любов:] І Саня, звичайно, з вами! (Милевський киває головою, що так) (Леся Українка);

// у знач. ім. так, невідм., с.

Дві сили, що одна росте дедалі, За найдорожчі борються скрижалі, І кожне ні – вогненне чує так... (М. Рильський);

Люблю тебе, доба переходова, .. за рух юрби і за огненне слово, за владне “так” і непокірне “ні”... (В. Сосюра).

2. питальна. Уживається на початку питального речення, надаючи йому відтінку сумніву, здивування, недовіри; за значенням близька до слів: хіба, невже, чи.

– Так се шлях у Хрумово? – спитав ще раз Михайло (Марко Вовчок);

[Наташа Жукова:] Ми, Іване Володимировичу, прийшли сказати, що ми мріяли про зустріч з вами багато років .. Тільки ми спочатку від хвилювання розгубились. [Мічурін:] Так? Знаєте, я це відразу помітив (О. Довженко).

3. підсил. Уживається для посилення виразності слова, біля якого стоїть.

Ясногорська, захоплена його мужнім вчинком, .. зазирає, вражена, в очі: “Так ось який ти, Маковею!.. Ти, виходить, герой!” (О. Гончар);

// Уживається перед питальним словом для посилення виразності питального речення.

Так чом же ні співів не чуть, ні музик, а зрідка чувати приглушений крик? (Леся Українка);

– Так як же я буду у них [офіцерів] вчитися перемагати, коли я їх сам перемагаю! – майже заплакав від обурення Боженко (О. Довженко);

// Уживається на початку окличного речення для посилення почуття гніву, радості та ін.

До обличчя прилила кров, і він рвучко подався до стола й крикнув хрипло: – А! так ти власть підривати! (А. Головко);

// Уживається з наказовим способом для посилення побажання, спонукання.

Так доверши ж [боже] до краю тую зраду, розбий, розсій нас геть по цілім світі (Леся Українка);

Так будьмо ж єдині! Ми – квіти життя (В. Сосюра);

// розм. У сполуч. зі словами от, оце й т. ін. виражає здивування, захоплення кимось, чимось.

Другий [снаряд] шарахнув у саму дзвіницю, з курявою розломив її надвоє. – Оце так всадив! – в захваті загомоніла молодь (О. Гончар);

// Уживається перед заперечувальною часткою не для посилення заперечення дії.

Недільський так і не прислав мені обіцяних фотографій. Певно, забув (М. Коцюбинський);

Інститут відвідував до тисяча дев'ятсот двадцятого чи двадцять першого року, так і не закінчивши його (О. Довженко).

4. обмежувальна, розм. Уживається для приблизного позначення виміру.

Чую, так надвечір, брат іде (Марко Вовчок);

Проїхали так з кілометр до наступного повороту, і тут Козаков, нарешті, дав команду зупинитись (О. Гончар).

5. Уживається в знач. вказівного займенника таке (див. таки́й 1).

Увесь час у Львові було дуже погано надворі: холодно, вогко, дощ, навіть щось так ніби сніг (Леся Українка).

III. спол.

1. протиставний. Уживається для приєднання слів і речень із значенням протилежності чи невідповідності до попереднього; за значенням близький до слів: але, проте, та.

Вичуняла Катерина .. Пішла б в садок поплакати, Так дивляться люде (Т. Шевченко);

Самотнє життя скоро докучило Олександрі. “.. Коли б уже хоч гірше, так інше!” – думала Олександра (М. Коцюбинський);

Що б він тепер дав, коли б можна було її [правду] викинути з пам'яті, забути... Так ні!.. Таке не забувається!.. (Панас Мирний);

// Виражає протиставлення з відтінком компенсування чогось; за значенням близький до слова зате.

Знов Кармелюк отаманує .. Й не один попадавсь тоді бідак, який одежиною драний, так постаттю багатий (Марко Вовчок);

– Хоч ти і вищий, так я товщий! (І. Багмут);

– Давайте складчину зробимо, – повеселішав Охрім. – Ваше сало, а мій хліб. – Хоч дурний, так хитрий (Григорій Тютюнник);

// Приєднує речення, що виражає обставину, яка перешкоджає здійсненню того, про що йдеться в попередньому реченні.

Він, Йон, і радніший би посватати Гашіцу, так що ж, коли батьки ворогують поміж собою і нізащо не пристануть на це (М. Коцюбинський);

– Браття, в кого є на цигарку? – Так не дозволять же. – Я в рукав... (Григорій Тютюнник);

// Приєднує речення, яке виражає те, що відбувається як наслідок висловленої в попередньому реченні умови, обставини тощо; у такому разі, за даних обставин, умов.

Мовчи, так подумають, що ти розумний (Номис);

Поговорив [хлопець] з дівчиною – вже й каже, що полюбив .. А як ще в неї на шиї намиста разків десять.., так тут вже зовсім вмира... (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Затримай колону! Зупини, кажу тобі, – кричав конвоїр угорської групи. – А ти не кричи, – відповів старший по німецько-фашистському конвою. – Так я за своїх мадярів не ручуся, зрозумів?! (О. Довженко).

2. Уживається в складному сполучникові як.., так (і), приєднуючи однорідні члени речення.

Як російська, так і європейська критика усе частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги (М. Коцюбинський);

// При повторюваних присудках підкреслює тривалість дії, стану.

Дідуся він бачив, той приходив до нього, а Соломії як нема, так нема... (М. Коцюбинський).

3. Уживається для приєднання підрядних наслідкових речень; тому.

Був я трохи спочив на селі літом – та як вернувся додому та вскочив одразу у всякий клопіт та працю, так здоров'я й пропало (М. Коцюбинський);

– Юра писав їй [матері] про мене, яка в мене історія з рідними... Так вона в кожнім листі і мені привіт передавала (О. Гончар);

// Входить до складу підрядного сполучника так що, вказуючи на причиново-наслідкові відношення між реченнями.

Підійшов [циган] до печі і присунувся до вогню, так що його суворе обголене обличчя заблищало міддю (М. Коцюбинський);

Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не було чого боятись (Григорій Тютюнник).

4. Уживається між двома однаковими словами у функції співвідносного слова при вираженні умовного зв'язку.

Повз Черниша пробіг схвильований Козаков .. – Гайда по коней! Роздумувати було ніколи: – Гайда так гайда! (О. Гончар);

Що ж. Бої – так бої. Нам не вперше страждать (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. так — так 1 прислівник незмінювана словникова одиниця так 2 частка незмінювана словникова одиниця так 3 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. так — пр., у такий спосіб, таким робом <�чином, способом>; (з ч. не) не так, як треба <�як має бути>; (лишатися) як є, без змін, у такому стані; (нашкодити) стільки; (хотіти) дуже; (давати) безплатно, дарма; (зайти) без причини <�мети... Словник синонімів Караванського
  3. так — I (ствердження, згода) авжеж, ага, атож, аякже, відомо, еге, звичайно, звісно, отож, отожбо, так-так, угу, умгу Фразеологічні синоніми: а так; а так-так; а то ж пак; відома річ; відоме діло; в тім то й діло; в тім то й річ; в тім то й справа... Словник синонімів Вусика
  4. так — Так чи отак? «Усякі бувають дива. Так ідеш собі лісом, коли бачиш...» — читаємо в одному оповіданні. Усе ніби гаразд у цих двох реченнях, але чомусь не задовольняє слово так на початку другого. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. так — так: ◊ так то в сьві́ті йде → світ Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. так — Так дрижав, що аж употів. Дуже перелякався і від цього зіпрів. Так мені сподобалось, як вовкові весільна пісня. Зовсім не сподобалося. Так місячно, хоч голки збирай. Дуже ясна ніч. Так просили, так просили та не пускали, а я таки вдерся. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. так — 1. присл. 1》 Означає спосіб дії; таким чином, таким способом. || Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні способу дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. так — аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Фразеологічний словник української мови
  9. так — Так, та́к би, та́к же, так са́мо, та́к то, так чи іна́к, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. так — ТАК. I. присл. 1. Означає спосіб дії; таким чином, таким способом. — А от мені [Цуцику] — хоч і довіку б так… Живу у горницях, на килимах качаюсь (Гл., Вибр., 1951, 115); На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Словник української мови в 11 томах
  11. так — так (такі) (араб.) Перекрита куполом, зовні проста торговельна споруда з кількома крамницями, що розташовувалась на перехресті вулиць середньовічного міста в Середній Азії (порівн. токі). Архітектура і монументальне мистецтво
  12. так — I. Так нар. 1) Такъ, такимъ образомъ. Так Іван скакає, як му скрипки грає. Шейк. так саме, так само. Точно такъ, такъ точно. а чом не так? А почему и нѣтъ? Грин. І. 63. Не з так. Не очень. А що ж вона, хороша? — Не з так то, поганенька. Кост. (О. 1862. Словник української мови Грінченка