тамбурмажор

ТАМБУРМАЖО́Р, а, ч., військ.

Головний полковий барабанщик у французькій армії XVII–XIХ ст., в російській армії XIX ст. і в сучасних спеціальних армійських підрозділах України та деяких інших держав.

Тамбурмажор задавав оркестровий темп яскраво прикрашеним жезлом (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тамбурмажор — тамбурмажо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тамбурмажор — (від фр. tambour — барабан і major — головний, старший) — спочатку головний барабанщик, пізніше — керівник військового оркестру на марші, який відповідав за навчання музикантів. Словник-довідник музичних термінів
  3. тамбурмажор — -а, ч., військ. Головний полковий барабанщик у французькій армії 17-19 ст. і в російській армії 19 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тамбурмажор — ТАМБУРМАЖО́Р, а, ч., військ. Головний полковий барабанщик у французькій армії XVII-XIХ ст. і в російській армії XIX ст. Словник української мови в 11 томах