тангенс
ТА́НГЕНС, а, ч., мат.
Одна з тригонометричних функцій гострого кута, що дорівнює в прямокутному трикутникові відношенню катета, протилежного даному кутові, до катета, прилеглого до нього.
Відношення катета, протилежного кутові, до катета, прилеглого до нього, називається тангенсом кута (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тангенс — та́нгенс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тангенс — [тангеинс] -нса, м. (на) -н'с'і Орфоепічний словник української мови
- тангенс — -а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, що дорівнює в прямокутному трикутникові відношенню катета, протилежного даному кутові, до катета, прилеглого до нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тангенс — та́нгенс (від лат. tangens – дотичний) функція кута, позначається tg. Т. гострого кута прямокутного трикутника – відношення катета, протилежного до цього кута, і другого катета; дорівнює котангенсу другого гострого кута цього трикутника. Словник іншомовних слів Мельничука
- тангенс — Одна з тригонометричних функцій; т. гострого кута прямокутного трикутника дорівнює відношенню протилеглого йому катета до прилеглого. Універсальний словник-енциклопедія
- тангенс — ТА́НГЕНС, а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, що дорівнює в прямокутному трикутникові відношенню катета, протилежного даному кутові, до катета, прилеглого до нього. Словник української мови в 11 томах