тангенс

Значення в інших словниках

1. тангенс — та́нгенс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. тангенс — [тангеинс] -нса, м. (на) -н'с'і Орфоепічний словник української мови
3. тангенс — ТА́НГЕНС, а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, що дорівнює в прямокутному трикутникові відношенню катета, протилежного даному кутові, до катета, прилеглого до нього. Словник української мови у 20 томах
4. тангенс — -а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, що дорівнює в прямокутному трикутникові відношенню катета, протилежного даному кутові, до катета, прилеглого до нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тангенс — та́нгенс (від лат. tangens – дотичний) функція кута, позначається tg. Т. гострого кута прямокутного трикутника – відношення катета, протилежного до цього кута, і другого катета; дорівнює котангенсу другого гострого кута цього трикутника. Словник іншомовних слів Мельничука
6. тангенс — ТА́НГЕНС, а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, що дорівнює в прямокутному трикутникові відношенню катета, протилежного даному кутові, до катета, прилеглого до нього. Словник української мови в 11 томах