тангента

ТАНГЕ́НТА, и, ж., спец.

Пристрій, за допомогою якого розпочинається чи завершується рух, процес чи дія.

Я з сумнівом подивився на тангенту, яка може зупинити центрифугу в будь-який момент (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тангента — танге́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови