тангента
ТАНГЕ́НТА, и, ж., спец.
Пристрій, за допомогою якого розпочинається чи завершується рух, процес чи дія.
Я з сумнівом подивився на тангенту, яка може зупинити центрифугу в будь-який момент (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тангента — танге́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови