тангента

танге́нта

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тангента — ТАНГЕ́НТА, и, ж., спец. Пристрій, за допомогою якого розпочинається чи завершується рух, процес чи дія. Я з сумнівом подивився на тангенту, яка може зупинити центрифугу в будь-який момент (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах