танго
ТА́НГО, невідм., с.
1. Повільний парний танець чотиричасткового такту з рядом складних па, що довільно чергуються між собою.
2. Музика до цього танцю з розміром чотири чверті такту.
Гойдаючись під звуки патефонних танго і фокстротів, гомонячи, відступаючи, люблячи й мріючи, мріючи, мріючи... – летів, миготів десь у казку (І. Багряний);
Пані Тереза на роялі грає танго. На веранді рухаються пари, танцюють... (С. Чорнобривець);
У Вольдемаровій кімнаті то тихо, то голосно грає радіола. Линуть звуки танго (З. Мороз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- танго — та́нго іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- танго — (ісп. tango) — 1. Естрадний та бальний танець кубинського походження. Музичний розмір 2/4, темп — помірний. 2. Т. циганське(tango gitano) — сольний жіночий танець з кастаньєтами, який належить до групи канте фламенко. Словник-довідник музичних термінів
- танго — невідм, с. Словник жарґонної лексики української мови
- танго — невідм., с. 1》 Повільний танець південно-американського походження чотиричасткового такту з рядом складних па, що довільно чергуються між собою. 2》 Музика до цього танцю з розміром чотири чверті такту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- танго — та́нго (ісп. tango) старовинний іспанський народний танець; сучасний парний танець. Словник іншомовних слів Мельничука
- танго — Парний танець аргентинського походження, повільний, музичний розмір 2/4 або 4/4, популяризований бл. 1910. Універсальний словник-енциклопедія
- танго — ТА́НГО, невідм., с. 1. Повільний танець чотиричасткового такту з рядом складних па, що довільно чергуються між собою. 2. Музика до цього танцю з розміром чотири чверті такту. Пані Тереза на роялі грає танго. На веранді рухаються пари, танцюють… (Чорн. Словник української мови в 11 томах