1. Словник української мови в 11 томах

танго

ТА́НГО, невідм., с.

1. Повільний танець чотиричасткового такту з рядом складних па, що довільно чергуються між собою.

2. Музика до цього танцю з розміром чотири чверті такту.

Пані Тереза на роялі грає танго. На веранді рухаються пари, танцюють… (Чорн., Визвол. земля, 1950, 25);

У Вольдемаровій кімнаті то тихо, то голосно грає радіола. Линуть звуки танго (Мороз, П’єси, 1959, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танго — та́нго іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. танго — (ісп. tango) — 1. Естрадний та бальний танець кубинського походження. Музичний розмір 2/4, темп — помірний. 2. Т. циганське(tango gitano) — сольний жіночий танець з кастаньєтами, який належить до групи канте фламенко. Словник-довідник музичних термінів
  3. танго — ТА́НГО, невідм., с. 1. Повільний парний танець чотиричасткового такту з рядом складних па, що довільно чергуються між собою. 2. Музика до цього танцю з розміром чотири чверті такту. Словник української мови у 20 томах
  4. танго — невідм, с. Словник жарґонної лексики української мови
  5. танго — невідм., с. 1》 Повільний танець південно-американського походження чотиричасткового такту з рядом складних па, що довільно чергуються між собою. 2》 Музика до цього танцю з розміром чотири чверті такту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. танго — та́нго (ісп. tango) старовинний іспанський народний танець; сучасний парний танець. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. танго — Парний танець аргентинського походження, повільний, музичний розмір 2/4 або 4/4, популяризований бл. 1910. Універсальний словник-енциклопедія