танення

ТА́НЕННЯ, я, с.

Дія за знач. та́нути 1–5.

Мчали з гір бурхливі потоки від танення льодовиків (З. Тулуб);

В період танення снігу вода стікає в лунки і затримується в них (з наук. літ.);

Хвойні ліси, як листяні, затримують танення снігу, що збагачує ґрунт вологою (з навч. літ.);

Викупатися в першу грозу, не пропустити перший сніг, ходити босоніж по калюжах після грози або після танення снігу особливо корисно (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танення — та́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. танення — -я, с. Дія за знач. танути 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. танення — ТА́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. та́нути 1-5. Мчали з гір бурхливі потоки від танення льодовиків (Тулуб, В степу.., 1964, 114); В період танення снігу вода стікає в лунки і затримується в них (Хлібороб Укр., 9, 1965, 16). Словник української мови в 11 томах