танення
ТА́НЕННЯ, я, с.
Дія за знач. та́нути 1–5.
Мчали з гір бурхливі потоки від танення льодовиків (З. Тулуб);
В період танення снігу вода стікає в лунки і затримується в них (з наук. літ.);
Хвойні ліси, як листяні, затримують танення снігу, що збагачує ґрунт вологою (з навч. літ.);
Викупатися в першу грозу, не пропустити перший сніг, ходити босоніж по калюжах після грози або після танення снігу особливо корисно (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- танення — та́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- танення — -я, с. Дія за знач. танути 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- танення — ТА́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. та́нути 1-5. Мчали з гір бурхливі потоки від танення льодовиків (Тулуб, В степу.., 1964, 114); В період танення снігу вода стікає в лунки і затримується в них (Хлібороб Укр., 9, 1965, 16). Словник української мови в 11 томах