танець

ТА́НЕ́ЦЬ, та́нцю, ч.

1. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла.

Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (з наук. літ.);

Теорія танцю;

Історія танцю.

2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці.

– А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня);

* Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (М. Коцюбинський);

Бальні танц;

Гуцульський танець.

3. Виконання таких рухів.

Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок);

Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, як гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (М. Коцюбинський);

Вона встає з-за столу і .. підходить до капітана: – Чи можна вас запросити до танцю? (О. Гончар).

4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів.

У неділю на селі .. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Т. Шевченко);

Він любив музику веселу і знав напам'ять багато танців і народних пісень (І. Франко);

Кинеш копійку на шинквас – і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, – або слухай, або танцюй (М. Стельмах);

Оркестр грає морський танець (О. Корнійчук).

5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють.

На хуторі Танці та музики – Аж до півночі (Т. Шевченко);

Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка);

Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці – поодинці й невеличкими гуртками (М. Стельмах).

6. рідко. Те саме, що тано́к 1.

[Танок] “Веснянка” дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (з наук. літ.).

7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком.

Напрямок польоту – тепер це доведено – бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (з наук.-попул. літ.);

І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (з наук.-попул. літ.).

Виво́дити / ви́вести тано́к (та́нець) див. виво́дити¹;

Води́ти (вести́) / повести́ тано́к (тано́чок, та́нці, рідко хорово́д) див. води́ти;

Гра́ти (співа́ти, приспі́вувати і т. ін.) до та́нцю (до та́нців) див. гра́ти;

Іти́ (пуска́тися) / піти́ (пусти́тися) в та́не́ць (в тано́к, в тано́чок, до та́нцю, навпри́сядки і т. ін.) див. іти́;

(1) Криви́й та́не́ць – старовинний український весняний гуртовий танок; коло (див. ко́ло¹ 7).

– Беріться у хрещика, у ворона, поведем кривого танця (Г. Квітка-Основ'яненко);

Крути́й тано́к (та́нець, ряд) див. тано́к;

Ритмі́чний тано́к (та́нець) див. тано́к;

(2) Та́нець на пуа́нтах – у балеті танець на кінчиках пальців ніг як один з елементів класичного жіночого танцю;

(3) Хра́мовий та́нець – класичний танець Індії, в якому синтезована витривалість та духовна енергія.

До Києва із Індії приїхала Пратибха Джена Сингх, відома танцівниця, яка виконує храмові танці в стилі Одісі (з газ.).

△ (4) Та́нець свято́го Ві́та – те саме, що Ві́това (ві́ттова) хворо́ба (див. хворо́ба).

Книжка була маленького формату, .. на обложці (обкладинці) в червоному тоні якісь фігури .. у викручених позах, з дикими виразами, так, немов вони кудись женуться несамовито, чи корчаться в танці св. Вітта (Леся Українка);

(5) Характе́рний та́нець – вид сценічного танцю (на відміну від класичного), до якого належать стилізовані національні танці.