1. Словник української мови у 20 томах

танк

ТАНК¹, а, ч.

Бойова броньована всюдихідна машина на гусеницях, озброєна гарматою та кулеметами, встановленими на башті, що обертається.

Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників, розгромив ущент білий корпус (Ю. Яновський);

Як і слід було чекати, шосту контратаку почали танки. Вони виповзли з широкої улоговини, що тяглася перед дамбою, і, ставши в ряд, відкрили шалений гарматний вогонь (О. Гончар);

* У порівн. Повзуть у полі трактори, Неначе танки... (В. Сосюра).

ТАНК², а, ч., спец.

Спеціально обладнаний бак, цистерна, відсік для зберігання або транспортування рідин.

Спіймані тунці потрапляють до танків з охолодженою до нуля – мінус двох градусів морською водою (з газ.);

Молоко закритою системою труб потрапляє в танки-охолодники, розміщені в молочному відділенні (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танк — танк 1 іменник чоловічого роду бойова машина танк 2 іменник чоловічого роду цистерна Орфографічний словник української мови
  2. танк — див. броньовик Словник синонімів Вусика
  3. танк — [танк] -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  4. танк — Плаз Словник чужослів Павло Штепа
  5. танк — А, ч., злоч. Здоровань, охоронець у злочинному угрупованні, що бере на себе основну вагу бійки. Словник сучасного українського сленгу
  6. танк — I -а, ч. Бойова броньована всюдихідна машина на гусеницях, озброєна гарматою та кулеметами. II -а, ч., спец. Спеціально обладнаний бак, цистерна, відсік для зберігання або транспортування зріджених газів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. танк — (англ. tank, букв. – бак, цистерна) 1. Бойова гусенична повністю броньована машина високої прохідності з потужним озброєнням, встановленим у башті, що обертається. 2. Бак, цистерна, відсік для зберігання або транспортування рідин. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. танк — Бойова гусенична броньована машина з потужним озброєнням (звичайно з гарматою і 1-3 кулеметами), має велику прохідність; розрізняють важкі (масою до 70 тонн) та легкі (плаваючі, десантні, розвідувальні) т.; вперше застосовані британськими військами у битві над Соммою 1916. Універсальний словник-енциклопедія
  9. танк — Танк, -ка; та́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. танк — ТАНК¹, а, ч. Бойова броньована всюдихідна машина на гусеницях, озброєна гарматою та кулеметами, встановленими на башті, що обертається. Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників, розгромив ущент білий корпус (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах