танк
Бойова гусенична броньована машина з потужним озброєнням (звичайно з гарматою і 1-3 кулеметами), має велику прохідність; розрізняють важкі (масою до 70 тонн) та легкі (плаваючі, десантні, розвідувальні) т.; вперше застосовані британськими військами у битві над Соммою 1916. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- танк — танк 1 іменник чоловічого роду бойова машина танк 2 іменник чоловічого роду цистерна Орфографічний словник української мови
- танк — див. броньовик Словник синонімів Вусика
- танк — [танк] -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- танк — Плаз Словник чужослів Павло Штепа
- танк — ТАНК¹, а, ч. Бойова броньована всюдихідна машина на гусеницях, озброєна гарматою та кулеметами, встановленими на башті, що обертається. Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників, розгромив ущент білий корпус (Ю. Словник української мови у 20 томах
- танк — А, ч., злоч. Здоровань, охоронець у злочинному угрупованні, що бере на себе основну вагу бійки. Словник сучасного українського сленгу
- танк — I -а, ч. Бойова броньована всюдихідна машина на гусеницях, озброєна гарматою та кулеметами. II -а, ч., спец. Спеціально обладнаний бак, цистерна, відсік для зберігання або транспортування зріджених газів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- танк — (англ. tank, букв. – бак, цистерна) 1. Бойова гусенична повністю броньована машина високої прохідності з потужним озброєнням, встановленим у башті, що обертається. 2. Бак, цистерна, відсік для зберігання або транспортування рідин. Словник іншомовних слів Мельничука
- танк — Танк, -ка; та́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- танк — ТАНК¹, а, ч. Бойова броньована всюдихідна машина на гусеницях, озброєна гарматою та кулеметами, встановленими на башті, що обертається. Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників, розгромив ущент білий корпус (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах