танцюючий
ТАНЦЮ́ЮЧИЙ, а, е.
Який танцює.
Граф з'явився несподівано в залі серед танцюючих гостей (О. Донченко);
Дивлячись на танцюючу бджолу, без грубої помилки можна визначити, з якої відстані вона принесла свій взяток (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- танцюючий — танцю́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- танцюючий — ТАНЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до танцюва́ти. Граф з’явився несподівано в залі серед танцюючих гостей (Донч., III, 1956, 16); Дивлячись на танцюючу бджолу, без грубої помилки можна визначити, з якої відстані вона принесла свій взяток (Бджоли, 1955, 162). Словник української мови в 11 томах