танцівниця
ТАНЦІВНИ́ЦЯ, і, ж.
Жін. до танцівни́к.
В цю хвилину заграли музиканти. Одна за одною немовби виплили танцівниці (А. Шиян);
Усе рідше можна потрапити на істинне циганське весілля, народну гулянку чи похорон, ще рідше почуєш циганського скрипаля чи помилуєшся запальними танцівницями (із журн.);
В “Голубому Дунаї” Валя [Калиновська] виконує партію прославленої танцівниці Віденського театру Франціски (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- танцівниця — танцівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- танцівниця — [тан'ц'іyниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- танцівниця — -і. Жін. до танцівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- танцівниця — БАЛЕРИ́НА, ТАНЦІВНИ́ЦЯ. Словник синонімів української мови
- танцівниця — Танцівни́ця, -ці; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- танцівниця — ТАНЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до танцівни́к. В цю хвилину заграли музиканти. Одна за одною немовби виплили танцівниці (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 76); В «Голубому Дунаї» Валя [Калиновська] виконує партію прославленої танцівниці Віденського театру Франціски (Рад. Укр., 8.ІІІ 1963, 3). Словник української мови в 11 томах