тарантас

ТАРАНТА́С, а, ч.

Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги.

Отут побачили б ви у неділю.., скільки збирається народу!.. Ідеш було, дивишся-дивишся та й не втерпиш: вилізеш з тарантаса і підійдеш до якого-небудь товариства (О. Стороженко);

[Кушнірук:] За три дні .. ні один тарантас не проїхав – пани тепер бояться цього шляху, як огню (С. Васильченко);

Нині й Диканька не та, і шляхи до неї не ті, якими колись їздили на скрипучих возах і тарантасах (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарантас — таранта́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тарантас — див. КАРЕТА, ф. ЧОРТОПХАЙКА; (деренькучий) тарахкотілка. Словник синонімів Караванського
  3. тарантас — див. карета Словник чужослів Павло Штепа
  4. тарантас — -а, ч. Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тарантас — ТАРАНТА́С, а, ч. Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги. Отут побачили б ви у неділю.., скільки збирається народу!.. Ідеш було, дивишся-дивишся та й не втерпиш: вилізеш з тарантаса і підійдеш до якого-небудь товариства (Стор. Словник української мови в 11 томах