1. Словник української мови в 11 томах

тарантас

ТАРАНТА́С, а, ч. Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги.

Отут побачили б ви у неділю.., скільки збирається народу!.. Ідеш було, дивишся-дивишся та й не втерпиш: вилізеш з тарантаса і підійдеш до якого-небудь товариства (Стор., І, 1957, 76);

[Кушнірук:] За три дні.. ні один тарантас не проїхав — пани тепер бояться цього шляху, як огню (Вас., III, 1960, 410);

Нині й Диканька не та, і шляхи до неї не ті, якими колись їздили на скрипучих возах і тарантасах (Цюпа, Україна.., 1960, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарантас — таранта́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тарантас — див. КАРЕТА, ф. ЧОРТОПХАЙКА; (деренькучий) тарахкотілка. Словник синонімів Караванського
  3. тарантас — див. карета Словник чужослів Павло Штепа
  4. тарантас — ТАРАНТА́С, а, ч. Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги. Отут побачили б ви у неділю.., скільки збирається народу!.. Ідеш було, дивишся-дивишся та й не втерпиш: вилізеш з тарантаса і підійдеш до якого-небудь товариства (О. Словник української мови у 20 томах
  5. тарантас — -а, ч. Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги. Великий тлумачний словник сучасної мови