тарань
ТАРА́НЬ, і, ж.
Те саме, що тара́ня 1.
Подоставали з торбинок хто окрайок хліба й пучку солі, хто шматок сала або в'ялену тарань з цибулею і почали їсти (Д. Мордовець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me