тарахкальце
ТАРАХКА́ЛЬЦЕ.
ТАРА́ХКАЛЬЦЕ, я, с.
Зменш. до тара́хкало; брязкальце.
Торкнула на ослоні черепок – тарахкальце, – вже під стелею, аж легіт вдарив об Чайчині вії. Проміж зілля на покуті блимнула як біль: на головці шапочка вишита коциком та розмальована сухозолотом... (К. Гриневичева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тарахкальце — тара́хкальце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тарахкальце — -я, с. Зменш. до тарахкало; брязкальце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тарахкальце — ТАРА́ХКАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до тара́хкало; брязкальце. Словник української мови в 11 томах