тарахкання
ТАРА́ХКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. тара́хкати та звуки, утворювані цією дією.
Їх заглушувало хіба тарахкання хлопців дубовими довбеньками до церковних парканів у велику п'ятницю і в глуху суботу (Б. Лепкий);
Страхітливий тупіт чобіт, гупання дверей, скрегіт завіс, замків, тарахкання клямок, бряжчання шибок, вигуки, зітхання, здушені прокльони, лайки, вереск дам, запах поту і пилюка до самої стелі – все це перетворювало палац на справжнє пекло (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тарахкання — тара́хкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- тарахкання — -я, с., розм. Дія за знач. тарахкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тарахкання — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- тарахкання — Тара́хкання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тарахкання — ТАРА́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тара́хкати та звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах
- тарахкання — Тарахкання, -ня с. Стукъ, стучаніе. Шейк. Словник української мови Грінченка