тарбутит
ТАРБУТИ́Т, у, ч., геол.
Природний мінерал з вмістом окислів цинку та миш'яку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тарбутит — -у, ч. Рідкісний мінерал; безбарвні, блідо-жовті, червонуваті або бурі агрегати, розчинні у кислотах. Великий тлумачний словник сучасної мови