1. Словник української мови у 20 томах

тарбозавр

ТАРБОЗА́ВР, а, ч., палеонт.

Викопний велетенський хижий динозавр надродини карнозаврів мезозойської ери довжиною понад 10 метрів із редукованими передніми кінцівками, величезним черепом і міцними зубами.

До Санкт-Петербургу надіслали кістки тарбозавра – найгрізнішого суходольного ящера всіх часів. Він був завдовжки 14 метрів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарбозавр — тарбоза́вр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тарбозавр — -а, ч. Гігантський хижий динозавр крейдяного періоду. Великий тлумачний словник сучасної мови