тарбозавр

тарбоза́вр

-а, ч.

Гігантський хижий динозавр крейдяного періоду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарбозавр — тарбоза́вр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тарбозавр — ТАРБОЗА́ВР, а, ч., палеонт. Викопний велетенський хижий динозавр надродини карнозаврів мезозойської ери довжиною понад 10 метрів із редукованими передніми кінцівками, величезним черепом і міцними зубами. Словник української мови у 20 томах