1. Словник української мови у 20 томах

таскати

ТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, розм.

1. фам. Те саме, що тяга́ти; тягти, тягнути (у 1, 4, 12 знач.).

Спав-спав, аж ось чує, що його сіпають і таскають то сюди, то туди (Г. Квітка-Основ'яненко);

Довелось-таки нам Над тим Доном стати Робітницькими валка́ми Байдаки таскати (І. Франко);

Сивилла в дальший путь таскала [Енея] (І. Котляревський);

Була в Охріма сіра Свита, Так хороше пошита: .. Дурний Охрім не вмів її глядіти, Таскав, коли й не слід таскать (Л. Глібов);

Таскають [гуси] грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Є. Гребінка);

Максим на вулиці з хлопцями навкулачки б'ється або братів за чуби таскає (Панас Мирний);

Я, неначе той вовк, таскав ягнят (О. Стороженко).

2. рідко. Те саме, що нести́. 1.

Бачу: бідний таскав убогий оклунок (Я. Щоголів);

В селі Іван Січкар зупинявся біля дворів своїх родичів, як напоказ, таскав поперед себе сулію і, випивши по чарці, знову петляв вулицями (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таскати — таска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. таскати — див. нести Словник синонімів Вусика
  3. таскати — Волокти, поволокти, виволікати, виволокти, повиволікати, відволікати, відволокти, повідволікати, заволікати, заволокти, позаволікати, зволікати, зволокти, позволікати, приволікати, приволокти, поприволікати, увалікати, уволокти, поуволікати, гирити... Словник чужослів Павло Штепа
  4. таскати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. 1》 фам. Те саме, що тягати: тягти, тягнути (у 1, 4, 12 знач.). 2》 рідко. Те саме, що нести 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. таскати — НОСИ́ТИ кого, що (нести кого-, що-небудь — із значенням повторюваності, тривалості цієї дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках), ТАСКА́ТИ фам. рідше; ТЯГА́ТИ, ПИРЯ́ТИ розм. (щось важке, велике, громіздке); НОСИ́ТИСЯ з ким-чим, розм. Словник синонімів української мови
  6. таскати — ТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. 1. фам. Те саме, що тяга́ти; тягти, тягнути (у 1, 4, 12 знач.). Спав-спав, аж ось чує, що його сіпають і таскають то сюди, то туди (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  7. таскати — Таска́ти, -ка́ю, -єш гл. Таскать. Він і таска її (відьму) на собі до світа. Драг. 71. Свиня солому таскає, — холод буде. Шейк. Словник української мови Грінченка