1. Словник української мови у 20 томах

таскатися

ТАСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.

1. фам. Те саме, що волочи́тися 2, 3; вештатися, тягатися (у 1–3 знач.).

Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (І. Котляревський);

Повісилась [Оксана] на шию копитанові [капітанові], .. таскалась з ним по усьому світу (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. рідко. Іти, їхати, ходити кудись далеко або неохоче.

– Тобі нічого в город таскатись: розледачієш, розпустишся (Л. Яновська);

А козаки роздирають його [підкоморія] на шматки своїми скаргами й примушують таскатися в погоду й негоду чортзна-де (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таскатися — таска́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. таскатися — див. бродити, тащитися, шмигати, шествувати, скитатися, шататися, шлятися Словник чужослів Павло Штепа
  3. таскатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 фам. Те саме, що волочитися 2), 3); вештатися, тягатися (у 1-3 знач.). 2》 рідко. Іти, їхати, ходити кудись далеко або неохоче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. таскатися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. таскатися — ТАСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. фам. Те саме, що волочи́тися 2, 3; вештатися, тягатися (у 1-3 знач.). Жінки з Аматою з’єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл. Словник української мови в 11 томах
  6. таскатися — Таскатися, -каюся, -єшся гл. Волочиться, шляться. Словник української мови Грінченка