таскатися
ТАСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.
1. фам. Те саме, що волочи́тися 2, 3; вештатися, тягатися (у 1-3 знач.).
Жінки з Аматою з’єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл., І, 1952, 191);
Повісилась [Оксана] на шию капитанові [капітанові],.. таскалась з ним по усьому світу (Кв.-Осн., ІІ,1956, 456).
2. рідко. Іти, їхати, ходити кудись далеко або неохоче.
— Тобі нічого в город таскатись: розледачієш, розпустишся (Л. Янов., І, 1959, 193);
А козаки роздирають його (підкоморія] на шматки своїми скаргами й примушують таскатися в погоду й негоду чортзна-де (Тулуб, Людолови, І, 1957, 247).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таскатися — таска́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- таскатися — див. бродити, тащитися, шмигати, шествувати, скитатися, шататися, шлятися Словник чужослів Павло Штепа
- таскатися — ТАСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. фам. Те саме, що волочи́тися 2, 3; вештатися, тягатися (у 1–3 знач.). Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (І. Словник української мови у 20 томах
- таскатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 фам. Те саме, що волочитися 2), 3); вештатися, тягатися (у 1-3 знач.). 2》 рідко. Іти, їхати, ходити кудись далеко або неохоче. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таскатися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- таскатися — Таскатися, -каюся, -єшся гл. Волочиться, шляться. Словник української мови Грінченка