татакання

ТАТА́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. тата́кати та звуки, утворювані цією дією.

Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли, швидке надсадне татакання кулеметів (Ю. Бедзик);

За Бугом протяжно прогув паровоз, з повороту донеслося чітке татакання порожніх вагонів (В. Бабляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татакання — тата́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. татакання — -я, с., розм. Дія за знач. татакати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. татакання — ТАТА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тата́кати та звуки, утворювані цією дією. Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли, швидке надсадне татакання кулеметів (Ю. Бедзик, Вогонь.. Словник української мови в 11 томах