татакання
ТАТА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тата́кати та звуки, утворювані цією дією.
Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли, швидке надсадне татакання кулеметів (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101);
За Бугом протяжно прогув паровоз, з повороту донеслося чітке татакання порожніх вагонів (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 98).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- татакання — тата́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- татакання — ТАТА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тата́кати та звуки, утворювані цією дією. Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли, швидке надсадне татакання кулеметів (Ю. Бедзик); За Бугом протяжно прогув паровоз, з повороту донеслося чітке татакання порожніх вагонів (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
- татакання — -я, с., розм. Дія за знач. татакати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови