татарва
ТАТАРВА́, и́, ж., збірн., зневажл., заст.
Татари (у 2 знач.).
Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то .. ховаються по байраках і котловинах (О. Стороженко);
– Набігла татарва на нашу сторону, що попалила, що порубала, а що того полону набрала? (Панас Мирний);
І горло їй [Україні] уже не стисне Ні шляхта, ані татарва (Д. Павличко);
Кінна татарва не змогла здолати двигких трясовин з глибокими протоками, а люди на довбанках повтікали (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. – Ото нападуть [жандарми] на нас татарвою, сплюндрують та змісять все село (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- татарва — татарва́ іменник жіночого роду збірн., арх., зневажл. Орфографічний словник української мови
- татарва — -и, ж., збірн., зневажл., заст. Татари (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- татарва — ТАТАРВА́, и́, ж., збірн., зневажл., заст. Татари (у 2 знач.). Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то.. ховаються по байраках і котловинах (Стор., І, 1957, 203); — Набігла татарва на нашу сторону, що попалила, що порубала, а що того полону набрала?... Словник української мови в 11 томах
- татарва — Татарва, -ви ж. соб. Татары. Словник української мови Грінченка