татарва
ТАТАРВА́, и́, ж., збірн., зневажл., заст. Татари (у 2 знач.).
Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то.. ховаються по байраках і котловинах (Стор., І, 1957, 203);
— Набігла татарва на нашу сторону, що попалила, що порубала, а що того полону набрала? (Мирний, І, 1954, 182);
І горло їй [Україні] уже не стисне Ні шляхта, ані татарва (Павл., Бистрина, 1959, 26);
*У порівн. — Ото нападуть [жандарми] на нас татарвою, сплюндрують та змісять все село (Козл., Ю. Крук, 1957, 356).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- татарва — татарва́ іменник жіночого роду збірн., арх., зневажл. Орфографічний словник української мови
- татарва — ТАТАРВА́, и́, ж., збірн., зневажл., заст. Татари (у 2 знач.). Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то .. ховаються по байраках і котловинах (О. Стороженко); – Набігла татарва на нашу сторону, що попалила, що порубала, а що того полону набрала?... Словник української мови у 20 томах
- татарва — -и, ж., збірн., зневажл., заст. Татари (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- татарва — Татарва, -ви ж. соб. Татары. Словник української мови Грінченка