1. Словник української мови у 20 томах

татувати

ТАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., без дод.

Дія, що засвідчує наполегливе звертання до тата (батька).

– Не татуй, коли старші говорять. Я свого слова не перециганю, – насварився важенною палицею (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татувати — татува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. татувати — -ую, -уєш, недок. Бути батьком, мати дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. татувати — Татувати, -тую, -єш гл. Быть отцомъ, имѣть дѣтей. Шейк. Словник української мови Грінченка