1. Словник української мови у 20 томах

таємно

ТАЄ́МНО.

Присл. до тає́мний 1, 2, 4, 5.

[Явдоха:] Краще таємно нам повінчатися та тоді вже й батькові сказати (Панас Мирний);

Капітан розповів, що багато з його товаришів-офіцерів уже таємно носять при собі цивільний одяг на випадок оточення Будапешта (О. Гончар);

Там десь, глибоко, під сірим дзвоном коріння, щось вистигає таємно, витягаючи силу з серця землі (М. Коцюбинський);

За вікнами вітер таємно гіллям і снігами шумить (В. Сосюра);

– Мене погнали в Освенцім за те, що я таємно вчив дітей, коли гітлерівці спалили школу (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таємно — тає́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. таємно — пр., по секрету, за спиною, під полою, (торгувати) з-під поли, (радитися) за закритими дверима, ТАЙКОМА і п. ф. від ТАЄМНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. таємно — Анонімно, бігцем-кружком, вкрадці, внезамітку, втаємничено, закрадливо, заховано, зачаєно, знишка, злодійкувато, інкогніто, келійно, конспіративно, крадемці, крадки, крадці, крадучись, крадьки, крадьком, крадькома, крладьма, криткома, криючись, мовчки... Словник синонімів Вусика
  4. таємно — Присл. до таємний 1), 2), 4), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. таємно — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  6. таємно — Тає́мно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. таємно — ТАЄ́МНО. Присл. до тає́мний 1, 2, 4, 5. [Явдоха:] Краще таємно нам повінчатися та тоді вже й батькові сказати (Мирний, V, 1955, 193); Капітан розповів... Словник української мови в 11 томах
  8. таємно — Таємно нар. Тайно. Словник української мови Грінченка